У Запоріжжі колишнього інспектора управління патрульної поліції області визнали невинуватим в отриманні неправомірної вигоди.
Цю інформацію стало відомо з вироку Комунарського районного суду відповідно до ч.3 ст. 368 КК.
В ніч із 29 на 30 липня 2019 року двоє інспекторів поліції патрулювали вулиці міста. Близько пів на третю ночі біля ресторанного комплексу «Рибацький стан» вони зупинили мікроавтобус. Водію запропонували пройти тест на алкоголь за допомогою приладу «Драгер». Однак він відмовився, заявивши, що буде перевірятись у медзакладі. Після цього один із патрульних, начебто, запропонував, що за гроші водієві не складуть протокол про адміністративне правопорушення. Щодо суми хабаря поліцейський, нібито, пішов радитися з колегою, сівши у службовий автомобіль.
Пізніше до водія підійшов інший поліцейський і сказав, що потрібно перерахувати 6 тисяч гривень на картковий рахунок. Через кілька годин чоловік поповнив картку в банкоматі, після чого йому повернули водійське посвідчення.
У судовому засіданні водій пояснив, що обвинуваченого він бачив лише один раз наприкінці липня 2019 року, коли той зупиняв його автомобіль. Іншого поліцейського він знав раніше, оскільки приблизно за пів року до подій, які розглядаються на суді, той зупиняв його автомобіль за керування в стані алкогольного сп’яніння. Проте до відповідальності його не притягли, оскільки водій дав йому 8 тисяч гривень. Свідок також зазначив, що приблизно за два тижні до подій цієї справи до нього на машині під’їхали двоє чоловіків у цивільному та почали запитувати про знайомство з працівником поліції та про те, за що він йому передавав гроші.
Свідок зрозумів, що це були правоохоронці, і розповів, що дійсно передавав кошти на картку за непритягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у нетверезому стані. Пізніше ці чоловіки зустрічалися з ним ще декілька разів, але він не пам’ятає, про що вони розмовляли. 29 липня він мав брудний одяг, і співрозмовник дав йому сорочку для перевдягання. Далі свідок не пам’ятає, що відбувалося, але після 2 години ночі його зупинив екіпаж поліції, до складу якого входили двоє інспекторів і дівчина-поліцейська. Раніше знайомий поліцейський знову запропонував йому вирішити питання без складання протоколу і дав листок із номером картки, на яку потрібно було перерахувати 6 тисяч гривень. Він пообіцяв заплатити до 10 ранку і поїхав додому. Вранці він зустрівся з правоохоронцем, який дав йому сорочку, повернув її та отримав 6 тисяч гривень, якими поповнив картку в банкоматі. Свідок стверджував, що жодного разу не був в жодному кабінеті Державного бюро розслідувань або Служби безпеки України, а також ніколи не писав заяви про вимагання неправомірної вигоди. Про те, що на сорочці, яку йому надали правоохоронці замість його забрудненої, були якісь технічні пристрої аудіо-відеозапису, він, за словами, не знав, йому про це ніхто не говорив.
Свідок також зазначив, що чоловік, який сидить на лаві підсудних, не вимагав у нього грошей. Неправомірну вигоду, за словами свідка, запропонував передати інший поліцейський, стосовно якого судове провадження зупинено, оскільки він перебуває на військовій службі.
Той інспектор поліції, стосовно якого розглядалася справа, не визнав своєї вини та відмовився давати свідчення. Він та його захисники зазначали про недоведеність обставин доказами і провокацію злочину. Перший і останній раз обвинувачений бачив заявника тієї ночі під час зупинки автомобіля, жодного разу не дзвонив йому та не викликав.
З матеріалів справи видно, що 2,5 місяці до подій цієї справи слідчий ДБР прийняв заяву про вчинення кримінального правопорушення від іншого громадянина, який заявив, що інспектор патрульної поліції у Запорізькій області разом із невідомою дівчиною-поліцейською вимагають у нього 8 тисяч гривень за не складання протоколу про адміністративне правопорушення. У подальшому зареєстрували ще одне кримінальне провадження і потім матеріали об’єднали. При цьому жодних заяв від заявника або потерпілого на той час до правоохоронних органів не надходило.
Суд встановив, що протягом двох місяців докази збиралися слідчим ДБР, який не мав повноважень у кримінальному провадженні. Докази збиралися тоді, коли він ще офіційно не прийняв справу до свого провадження. Він був визначений слідчим відповідно до постанови начальника Першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, тільки 19.07.2019. Проте ще в травні того року слідчий встиг прийняти низку процесуальних рішень та провести слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на збирання та отримання доказів. Суд визнав такі докази недопустимими, адже вони були зібрані неуповноваженою особою.
Крім того, прокурор використав як докази відомості, зібрані внаслідок НСРД в іншому кримінальному провадженні. Ці кримінальні провадження були потім об’єднані, але суддя вважав, що все ж потрібна ухвала слідчого судді про дозвіл на використання доказів.
У матеріалах справи немає рішення слідчого про залучення свідка до проведення НСРД, що також розцінюється як істотне порушення.
Суд вирішив, що водій не звертався до правоохоронного органу із заявою про вимагання неправомірної вигоди. Про це він сам заявив на допиті, й доказів про надходження такої заяви до правоохоронних органів суду не надано. За кілька тижнів до документування передачі неправомірної вигоди працівники СБУ ініціативно приїхали до нього додому і почали запитувати про події, що відбувалися близько півроку тому, а саме про перерахування коштів патрульному поліцейському.
До втручання представників СБУ особистих зустрічей між водієм і тим другим поліцейським не було, і немає підстав вважати, що вони мали місце без такого втручання. У подальшому поведінка свідка узгоджувалася з працівниками правоохоронних органів, що дало суду підстави для висновку, що відбулася провокація злочину з метою подальшого викриття.
Обвинуваченого виправдали через недоведеність його дій складу кримінального правопорушення.
