Це дозволить створити альтернативу міжнародним аеропортам “Бориспіль” та “Жуляни”, а також запропонувати вигідні умови лоукост – авіакомпаніям завдяки його дисконтним ставкам і зборам та скороченням льотного часу.
За її словами, авіакомпанії вже неодноразово заявляли про свою готовність зайти в Україну після завершення війни. Аеропорт в Житомирі також можна в перспективі розглядати як один із центрів, де здійснюватимуться вантажні перевезення. При цьому, інвестиції у його запуск становлять близько 20 млн доларів, але місцева влада бачить можливість залучити ці кошти з кількох джерел.
Житомирщина нещодавно представила програму комплексного відновлення, яка охоплює всі сфери життєдіяльності регіону, аналіз її переваг, а також перелік кроків, необхідних для того, щоб їх якнайкраще реалізувати при відбудові за принципом “Будуй краще, ніж було”. Відновлення аеропорту “Житомир” місцева влада бачить як один з пріоритетних напрямків реалізації транспортного потенціалу Житомирської області.
Аеропорт “Житомир” імені Сергія Корольова заснований в 1937 році. В період з 1990 до 2014 років аеропорт не використовувався, хоча він має всю необхідну інфраструктуру для того, щоб обслуговувати авіаперевезення.
Одна з основних причин, чому аеропорт не використовувався до війни, був незадовільний стан її зльотно-посадкової смуги тощо. Тому органи місцевого самоврядування Житомирської області, пояснила Шуляк, мають детальний план як і щодо неї, так і загалом по ремонту і модернізації аеропорту.
“ОМС у програмі комплексного відновлення прописали всі необхідні кроки – подовження і розширення злітно-посадкової смуги, установку необхідного обладнання у самому аеропорті, ремонт перону та перед ангарної території, добудову ангарів, побудову вантажного терміналу, відкриття міжнародного пункту пропуску, внутрішні ремонтні роботи та облаштування існуючого готелю тощо”, – зазначила голова комітету місцевого самоврядування і регіонального розвитку.
Вона додала, що місцева влада наводить дуже чіткі аргументи на користь відновлення аеропорту. Так, найбільш перспективним напрямом розвитку його пасажирського та вантажного сегментів є створення альтернативи міжнародним аеропортам “Бориспіль” та “Жуляни”.
Найголовнішою перевагою аеропорту “Житомир” в контексті пасажирських перевезень є його невелика віддаленість від столиці України – міста Київ. Це єдиний в Україні приватний аеропорт, що дозволяє йому уникати державного регулювання цін на аеропортові збори і таким чином пропонувати вигідні пропозиції авіакомпаніям.
“Бюджетні авіакомпанії, переконана місцева влада, зможуть зупинити свій вибір на користь аеропорту “Житомир” завдяки його дисконтним ставкам і зборам та скороченням льотного часу. Знижки на авіаційні послуги, які будуть пропонуватися для авіакомпаній, посприяють формуванню більш низької собівартості польотів через аеропорт “Житомир” і відповідно забезпечать перевагу за ціною квитків для пасажирів. Безкоштовне перевезення пасажирів від станції метро “Житомирська” може стати значною перевагою в боротьбі за споживача. Введення в експлуатацію аеропорту Житомир дозволить скоротити відстань, яку потрібно подолати жителям обласних центрів до найближчого аеропорту”, – додала Олена Шуляк.
Міжнародний аеропорт “Житомир” також можна в перспективі розглядати як один із центрів, де здійснюватимуться вантажні перевезення. Він має велику перевагу як майбутній центр вантажних авіаперевезень завдяки місцерозташуванню поруч з магістраллю Е40 (Київ-Львів), наявності поруч дешевих складів.
Після введення в експлуатацію Міжнародний аеропорт “Житомир” зможе приймати повітряні судна типу Airbus320, що дає можливість обслуговувати більше ніж 300 тисяч осіб в рік і 5 тисяч тон вантажів
“Крім цього, аеропорт “Житомир” має забезпечити конкурентну перевагу української продукції на світових ринках. Це в свою чергу вимагає підвищення ефективності послуг, покращення логістики, розвитку логістичних центрів та терміналів для мультимодальних перевезень, зменшення та перегляд логістичних витрат і тарифів, адміністративних бар’єрів”, – пояснила Шуляк.
За її словами, загальна вартість необхідних інвестицій у цей проєкт становить 20 млн доларів, але перелік можливих джерел фінансування, які передбачила місцева влада, досить широкий. Це можуть бути:
- Кошти, що виділятимуться в рамках програми Ukraine Facility;
- Допомога, інвестиції, пільгові кредити США;
- Двостороння допомога на рівні країн у формі грантів, кредитних гарантій, кредитів тощо;
- Допомога Світового та Європейського банку реконструкції та розвитку;
- Допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ);
- Структурні фонди ЄС через спеціальні процедури;
- Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури;
- Приватні інвестиції, інвестиції вітчизняного та міжнародного бізнесу.
Економіка
