Proxima Research – один із найвпливовіших гравців українського фармацевтичного ринку в галузі даних і аналітики. Компанія була створена українським підприємцем Ігорем Крячком. Ймовірно, Proxima Research продовжувала діяльність у рф до червня 2023 року.
Про це повідомляє видання Фраза.
Компанія заявила про “ліквідацію” свого російського офісу. Але журналісти припускають, що насправді ж Proxima Research не вийшла з ринку рф, а перевела операції “у тінь”: йдеться про ймовірну зміну юридичної особи, збереження керівництва, співробітників і українського програмного забезпечення.

Хто такий Ігор Крячок і що таке Proxima Research
Ігор Володимирович Крячок – власник української групи компаній Proxima Research, які оперують у фармацевтичному секторі. Мешкає у Флориді, США. Він, схоже, також є співдиректором швейцарської компанії Infoinvest AG, яка нібито володіла російською філією – ТОВ “Проксима Рисерч”, зареєстрованому в москві. Ця компанія нібито сплачувала податки в рф щонайменше до 2023 року.
Група включає:
- ТОВ “Проксіма Рісерч”
- ТОВ “Моріон” – медіа-ресурс та оператор реєстру лікарських засобів
- ТОВ “Тімсофт” і “Софтінформ” – ІТ-розробка
- ТОВ “Проксіма Рісерч Інтернешнл” – зовнішні ринки
- Швейцарська Infoinvest AG, яка нібито формально володіла бізнесом у рф
Ці компанії обслуговують більшість фармацевтичних виробників, дистриб’юторів та аптечних мереж в Україні, а також працюють з міжнародними гравцями. Їхня основна діяльність – збір, обробка, аналіз і продаж фармацевтичних даних:
- дані про призначення лікарів
- продажі лікарських засобів
- лікарські закупівлі
- аптечну аналітику
- маркетингові дослідження
- програмне забезпечення для фармкомпаній
Це – інфраструктурна функція ринку. Компанія впливає на комунікації між виробниками, лікарями, аптечними мережами, держзакупівлями.
Ймовірна діяльність у рф під час війни
У росії з 2013 року діяла дочірня структура – ТОВ “Проксима Рисерч”, 100% якого належало швейцарській Infoinvest AG, де Ігор Крячок є співдиректором.

Схоже, ця компанія мала юридичну адресу в москві та сплачувала податки в рф. Ймовірний доказ – податкові документи та бухгалтерські записи за 2022–2023 роки.

Загалом лише за січень–квітень 2022 року компанія нібито здійснила податкових платежів щонайменше на 11,3 млн рублів, що за тодішнім курсом ≈ 160–170 тис. доларів.
Що сталося після ліквідації ООО “Проксима Рисерч”?
6 червня 2023 року ТОВ “Проксима Рисерч” було ліквідоване. Проте в тому ж році з’являється ТОВ “АйДи‐360” (ОГРН 1227700070861, ІНН 7707462267), що юридично зареєстроване в москві по вул. Новослободська, 57/65.
Директор – Антон Бондаренко (ІНН 263214160040). Саме він очолював ТОВ “Проксима Рисерч”. Співробітники та клієнти, схоже, автоматично перейшли до нової юрособи, програмне забезпечення нібито залишилося тим самим. Отже, це – не новий бізнес, а переміщення діяльності зі збереженням інфраструктури.
Це може означати, що вся бізнес-функція збережена і просто перенесена до іншої юридичної оболонки.
Кому тепер належить цей бізнес у рф?
На перший погляд, власниками “АйДи‐360” виступають фізичні особи з рф. Але за цією вітриною може ховатися багаторівнева офшорна конструкція, яка дозволяє приховати реальних бенефіціарів і зберегти контроль над бізнесом.
Фактично – все зведено до кіпрської компанії BASICSTATUS HOLDINGS, яка володіє 100% російськими “Брефи Маркетинг” і 99% “АйДи‐360”.
До складу BASICSTATUS HOLDINGS входять:
- росіяни Гордеєв, Шрамова, Бондаренко – 67,4%
- кіпрська компанія GREATASPECT – 32,6%, а сама GREATASPECT належить Elbrus Capital (Люксембург)
Це класична офшорна схема: реальний контроль, офіційна непричетність. Тобто, український продукт – на російському ринку, через Кіпр і Люксембург? Так це слід розуміти?
Таким чином, український інтелектуальний продукт, розроблений у Києві, тепер, ймовірно, використовується у рф російськими громадянами через офшорну схему.
Чому це важливо
Proxima Research – не звичайна компанія. Це інфраструктурний гравець, який забезпечує ринок даними, програмним забезпеченням та логістичною аналітикою. Від її роботи залежать комунікації між фармвиробниками, лікарями, аптечними мережами та державними закупівлями. І така сама інфраструктура ймовірно продовжувала працювати – вже під іншою назвою – на ринку держави-агресора.
Це виводить ситуацію за межі моралі: йдеться, в такому випадку, не лише про репутацію, а про геополітичну відповідальність. Бо фармацевтичний ринок – це не лише бізнес. Це – один із фінансових донорів бюджету держави, яка веде війну проти України.
До 2023 року Proxima Research, ймовірно, платила податки в рф – у тому числі в Пенсійний фонд, із якого фінансується мобілізація, соцвиплати родинам загиблих військових і матеріальне забезпечення армії росії. Водночас компанія могла зберегти всі свої бізнес-процеси – керівництво, клієнтів, розроблені в Україні ІТ-рішення – і нібито просто “перепакувалася” через Кіпр і Люксембург.
Дивно не лише те, що Proxima Research нібито працювала в рф. Дивно, в такому випадку, що вона досі працює з МОЗ.
Дані саме цієї компанії використовуються МОЗ при формуванні державної політики у сфері ліків. Її представники беруть участь у підготовці текстів для відомства, консультують щодо комунікацій.
Але ця компанія не може існувати без щоденного доступу до даних від топ-5 аптечних мереж. І якщо ці дані перетікають у структуру, яка лише вчора працювала на росію – то питання вже не в Proxima Research. Питання в тому, чи українська держава працює на себе, чи на аналітичну групу з ймовірним російським капіталом?
Формально – нова юридична адреса. Фактично – ймовірно та сама присутність у Росії.
Це не складна схема, це проста стратегія: уникнути відповідальності, при цьому зберігши дохід. І це стратегічне питання не лише для компанії, а для держави: як ми реагуємо на випадки, коли український бізнес обслуговує країну-агресора?
Наскільки нам відомо, станом на зараз не було жодної публічної реакції від профільних органів, аптечних асоціацій чи державних структур.
У той час як одні компанії пішли з росії, втративши прибутки на користь принципів, інші, схоже, лишилися там. І імітуючи вихід, вони залишаються у грошовому потоці. І це не помилка, а свідомий вибір.
Такі дії можуть дискредитувати зусилля українського суспільства, створювати ризики репутаційного та санкційного тиску, а головне – розмиває межу між легітимним бізнесом і участю у війні проти власної країни. Адже у воєнний час прибуток більше не може бути нейтральним. І кожен, хто вирішує залишатись працювати з росіянами, несе відповідальність.