Бізнесмен Володимир Клименко, який заснував ПАТ «Укрінком» (раніше Український інноваційний банк — Укрінкомбанк) та зараз є головою наглядової ради товариства, разом із братом мають спільний бізнес із росіянами.
Про це стало відомо з реєстру юридичних осіб.
Володимир та Сергій Клименко володіють рівними частинами компанії ТОВ «Ерсте Україна», яка зареєстрована у Києві у грудні 2014 року. Компанія спеціалізується на оптовій торгівлі побутовими електротоварами та апаратурою для прийому, запису, відтворення звуку та зображення. Статутний капітал компанії складає 8,1 млн гривень.
Сергій Клименко має спільний бізнес з громадянином російської федерації Артемієм Осип’яном. Разом вони мають корпоративні права на ТОВ «Мій лідер». Компанія займається друком газет та має статутний капітал 10 тис. гривень. В інтернеті можна знайти згадки їхнього глянсового журналу реклами «Мій лідер», який містить інформацію про «найкращі підприємства регіону та їхні послуги».
За відгуками колишніх співробітників, журнал пропонував віддалену роботу, яка полягала у пошуку рекламодавців. За виконану роботу зазвичай не розраховувалися, знаходячи численні відмовки. Громадянин Росії Осип’ян володіє компанією «Юкрейн кепітал груп», яка займається організацією будівництва будівель. При цьому компанія має дуже скромний статутний капітал у розмірі 20 тисяч гривень.
Осип’ян з 1967 по 1992 рік працював у ВПО «Союзнафтоекспорт». Потім обіймав посаду генерального директора, з 1994 року – голова Московського представництва компанії «СОЛВАЛЮБ». З 2022 року був віце-президент із зовнішньої торгівлі та міжнародного співробітництва Сибірсько-Уральської нафтогазохімічної компанії (АК СІБУР) до її банкрутства.
Цікаво, що навіть після 2014 року, бізнесмени разом із росіянином реєстрували патенти на різноманітні винаходи компанії.
Нагадаємо, що Володимир Клименко, що народився 1958 року в Луганську, до 2001 року не міг похвалитися особливими життєвими успіхами. Він працював у Сумській області як торговець конфіскованим кольоровим металом, який йому постачав нібито місцевий співробітник СБУ Микола Герасименко. Пізніше Клименко вдало змінив профіль діяльності та потрапив у банківський сектор, ставши заступником голови правління АБ «Кліринговий дім», а вже наступного року став менеджером у «Брокбізнесбанку». У даній фінустанові він познайомився з Володимиром Стельмахом, який двічі займав крісло голови Нацбанку.
Володимир Клименко засвітився як міноритарний акціонер (9% акцій) ПАТ «Автокразбанк». Але головним періодом у житті Володимира Клименка і самим скандальним стала робота в ПАТ «Укрінбанк».
2010 року Володимир Клименко очолив правління найстарішого комерційного банку — «Український інноваційний банк», чому передувала начебто неймовірна історія, що сприяла падінню ціни банку щонайменше у 250 тисяч разів. Ще в 2007 році один із найбільш перспективних вітчизняних банків був готовий купити ізраїльський банк Bank Hapoalim за 200 млн доларів. Самі ізраїльтяни були готові зробити угоду, але був потрібен дозвіл, багато в чому формальний, Національного банку. І тут за словами тодішнього голови правління «Укрінбанку» Сергія Мещеряка, почалися махінації високопосадовців, через які згодом фінустанова перейшла у власність нових власників за 4 тисячі гривень.
Нагадаємо, екс-глава НБУ Володимир Стельмах через пов’язаних осіб отримував контроль над дрібними банками, користуючись впливом у Нацбанку. Йдеться про «Укрінбанк», «АвтоКрАЗбанк» та банк «Столичний», які визнані банкрутами та стали фігурантами кримінальних справ. Володимира Клименка тісно пов’язують із екс-главою Нацбанку Володимиром Стельмахом. Саме Клименко представляв інтереси Стельмаха у банку «Укрінбанк». Крім того, Стельмах лобіював його призначення головою наглядової ради «АвтоКрАЗбанку» та тимчасовим адміністратором банку «БІГ Енергія».
Володимир Клименко є бенефіціарним власником ТОВ «Будова-МК», ТОВ «АЗЧ Україна», ТОВ «Драйв постач+», ТОВ «Укр/ін/ком», ТОВ «Еліт Універс». Брат Клименко Сергій є кінцевим бенефіціарним власником у ТОВ «Генк», ТОВ «Ніксен груп», ТОВ «Укрвестпром», ТОВ «Ме Інвестментс», ТОВ «Екорегіон», ТОВ «Торбуд», ТОВ «Лайнден».
