Під час кровопролитної війни з росією Україна, на жаль, виявила нові витоки корупціних схем. Про це свідчать корупційні скандали, повʼязані з ТЦК, МСЕК, крадіжкою гуманітарної допомоги, незаконними схемами перетину кордону чоловіками. В умовах стрімких змін, що відбуваються в Україні, суспільство активно обговорює реформування державних інституцій та викорінення корупційних практик. Незважаючи на зовнішні перетворення та боротьбу з проявами зловживання владою посадовців, тих, кому український народ ввіряє долю, закон і порядок, вже «класичною» в негативному сенсі для нашої держави стала клановість, «кулуарне правонаступництво» та кримінальні звʼязки, а з усім цим і безцеремонне шахрайство посадовців.
У цьому матеріалі журналісти висвітлюють родину Білецьких, де перетинаються долі колишнього співробітника центрального апарату Генеральної прокуратури та його сина, помічника судді Північного Апеляційного господарського суду, які користуючись звʼязками беруться «рішати» справи. Але в кінцевому рахунку, окрім шахрайства та обману, від Білецьких нічого чекати не слід. На прикладі «родинних вузлів» при посадах – клану Білецьких – черговий раз вбачається, як в Україні, а особливо під час війни з РФ, за допомогою ілюзії впливу на правосуддя та правоохоронні органи, приховати банальне шахрайство.
Білецький Ігор Альфредович
Ігор Білецький близько півроку тому пішов у відставку із шикарної посади заступника начальника Головного управління – начальника управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури ГПУ. Відставка відкрила Ігорю Білецькому в буквальному сенсі кордон – він оперативно залишив країну в розпал війни та осів в Європі.
Раніше ЗМІ повідомляли про його участь у різних корупційних схемах та у скандалах, пов’язаних з:
- створенням схем хабарів за закриття кримінальних справ чи неналежними призначеннями;
- зловживанням посадовими повноваженнями: неправомірне використання службового становища для особистої вигоди;
- відмиванням грошей: участь у схемах, пов’язаних із легалізацією незаконних доходів;
- маніпуляціями із справами: підробка документів чи маніпуляції із кримінальними справами на користь певних осіб;
- переслідуванням конкурентів: використання службової інформації для створення загроз чи тиску на колег.
Білецький, роками працюючи на такій серйозній та відповідальній посаді, маючи великі повноваження, виявився цілком здатним створити певний заділ на майбутнє, який дозволяє тримати руку на пульсі та зберігати можливість продовжувати «вирішувати» питання, незважаючи на свою відстутність на місці. Досвід та звʼязки, які Білецький набув за роки служби використовуються їм для реклами свого впливу в системі. Але в дійсності – ні впливу, ні законних шляхів до врегулювання.
Раніше безпосередньо його віза була потрібна при всіх кадрових призначеннях, і він легко маніпулював деякими призначеннями в прокурорському середовищі, навіть залишаючись за межами офіційної посади.
Син Леонід Білецький, помічник судді Північного Апеляційного господарського суду, продовжує брати активну участь у судових справах, та намагається створити ідеальні умови для зміцнення сімейних звʼязків із системою правосуддя та амплуа «рішал» родини Білецьких. Але ж в дійсності, окрім шахрайства та фарсу, за Леонідом не стоять ні компетенції, ні професіоналізм, ні авторитет.
У тих колах осіб, які шукають допомоги у Білецьких, наявність родинних відносин посилює організацію корупційніх схем. Отримуючи протекторат батька з прокуратури, Леонід Білецький впевнено «підказує» суддям, яке рішення і для кого буде прийнятним, та встановлює еквівалент вдячності.
У випадку Ігора Білецького відставка не стала кінецем карʼєри, а тільки перевела його в тінь: він намагається зберігти вплив на ключових гравців у прокуратурі та судовій системі, а також шукає способи реалізації своїх інтересів через підставні структури чи посередників. У такому контексті його відставка виглядає не як втрата влади, а виключно як можливість перевести своє шахрайство у дистанційний режим, який, на превеликий жаль українського народу, продовжує працювати.
Білецький Леонід Ігорович
Леонід Білецький, один із синів Ігоря Альфредовича, нині помічник судді Північного апеляційного господарського суду Агрикової Олександри Володимирівни, в публічному просторі воліє залишатися в тіні. Але при зручній нагоді не залишає можливості хизуватися своїм «карт-бланшем» та ілюзорною протекцією батька. Його посада помічника судді надає реальну можливість прямо долучатися до різних кримінальних схем. Інакше кажучи, перелік своїх можливостей Леонід Білецький при особистих зустрічах висвітлює одразу:
- корисливі зв’язки: одержання хабарів за вплив на судові рішення чи прискорення справ;
- участь у маніпуляціях зі справами: допомога у підробці документів, фіктивних показаннях або зміні протоколів;
- доступ до конфіденційної інформації: використання службового становища для отримання інформації про справи, яка може бути вигідна кримінальним елементам;
- підтримка корупційних схем: сприяння у створенні схем щодо відмивання грошей або інших незаконних дій через систему правосуддя;
- тиск на свідків або потерпілих: участь у залякуванні свідків, щоб вони давали свідчення на користь певних осіб;
- систематичний захист певних злочинців: використання впливу для створення умов, що сприяють позитивним рішенням для знайомих чи бізнес-партнерів.
Батько, який нещодавно займав ключову посаду в Офісі Генерального прокурора, й надалі намагається забезпечити прикриття схематозів сина Леоніда. Але, як зазначалось вище, тільки намагається.
Крім того, джерела в ПАГС повідомляють, що Леонід Білецький як помічник судді виступає в ролі оператора чорної каси та переговорної особи в корупціних махінаціях та «торгівлі» кримінальними справами.
Якщо судити з декларацій Ігора Білецького, дружини Світлани та сина Леоніда, торгівля кримінальними справами, кришування криміналу та інша протиправна діяльність дає непоганий дохід родині. Квартири, земельні ділянки, будинки, нежитлові приміщення, елітні автомобілі, паркомісце для авто, цінні папери, рахунки в банках, готівкова валюта:
- Земельна ділянка, загальна площа (м2): 411;
- Земельна ділянка, загальна площа (м2): 2500;
- Житловий будинок, загальна площа (м2): 162,9;
- Машиномісце (паркомісце), загальна площа (м2): 17,10;
- Машиномісце (паркомісце) , загальна площа (м2): 19,80;
- Квартира, загальна площа (м2): 223,80;
- Нежитлове приміщення, загальна площа (м2): 152,8;
- Земельна ділянка, загальна площа (м2): 2000;
- Земельна ділянка, загальна площа (м2): 512;
- Земельна ділянка, загальна площа (м2): 2000 (Києво-Святошинський район);
- Житловий будинок, загальна площа (м2): 182,8;
- Житловий будинок, загальна площа (м2): 172,2 (Києво-Святошинський район);
- Квартира, загальна площа (м2): 103,80;
- Земельна ділянка, загальна площа (м2): 1500;
- Автомобіль легковий, марка: VOLKSWAGEN, модель: TIGUAN, рік випуску: 2021;
- Автомобіль легковий, марка: VOLKSWAGEN, модель: TOUAREG, рік випуску: 2021;
- Автомобіль легковий, марка: BMW, модель: 530I, рік випуску: 2017;
- Акції АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “БАНК “УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ” – 1000000;
- Готівкові кошти 70000 USD;
- Готівкові кошти 50000 USD;
- Готівкові кошти 147000 USD.
Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно:
- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ”;
- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УНІВЕРСАЛ БАНК”;
- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК”;
- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “БТА БАНК”.
А ось офіційних доходів кіт наплакав при таких володіннях:
- батько: 104 601 грн за;
- син: 408 047 грн;
- батько сину: подарунок у негрошовій формі 1 344 858 грн.
Родина Білецьких при посадах наочно ілюструє, як клановість та корупція, за якими стоїть банальне шахрайство, продовжують пронизувати українські державні інститути під час війни, незважаючи на зовнішні реформи та спроби викорінити ці негативні явища. Ігор Білецький після своєї відставки та переїзду за кордон, правонаступництво «шахрайства» передав своєму синові Леоніду Білецькому, який тепер викликається «рішати» справи на місці. «Династія посадовців» Білецьких так і не стала зразком професіоналізму, честі та гідності, а виявилась лиише прикладом банального шахрайства з використанням владних повноважень.до судової системи та державних інституцій. Без цього подальші реформи будуть лише косметичними змінами, залишаючи у тіні справжні проблеми, що підривають основи правосуддя в Україні.
