Чиновники Міністерства ветеранів уже вчетверте помилилися з місцем розміщення головного кладовища країни – національного військового меморіалу.
Хоч на загал вони розповідають, що з будівництвом НВМК усе добре, проте це відверта брехня, повідомляє еколог Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко:
– Вперше під військовий цвинтар влітку 2022 року чиновники обрали Бабин Яр. Зробили це без будь-яких експертиз та обговорень. Просто ткнули пальцем у Бабин Яр. Хоч у цьому місці поховано сотні тисяч євреїв та українців. Місце, яке є об’єктом природно-заповідного фонду та Національним історико-меморіальним заповідником. Там будувати забороняє закон. Виник гучний скандал. Від цього місця відмовились.
Потім уже чиновники Мінветеранів вирішили відвести під військовий цвинтар Лису гору. Це місце також має статус об’єкта природно-заповідного фонду та пам’ятники культури національного значення, де будувати забороняє закон. Але Київрада знову, не обговорюючи, ухвалює рішення про виділення цього місця під військовий цвинтар. Депутатів та чиновників Мінветеранів навіть не хвилювало те, що Лиса гора ще з часів Другої світової війни повністю не розмінована. Під час обстеження місцевості в урочищі Лиса гора у Києві 31 березня 2017 року рятувальники виявили 119 мін калібру 82 мм часів Другої світової війни. Всі боєприпаси, які лежать у Лисій горі, глибше метра, вони не досліджували, бо не вистачило коштів та часу.
З точки зору проведення пішохідних екскурсій, розмінування на глибину одного метра достатньо. Однак якщо йтиметься про будівництво Національного військового меморіального кладовища, яке передбачає глибокі земляні роботи для будівництва музею, церкви та цвинтаря, то гарантії розмінування до метра замало. Будівники можуть підірватися. Щоб повністю розмінувати Лису гору, треба ще 6-7 млн. гривень та біля 6 років робіт.
Після двох гучних скандалів Мінветеранів знову без обговорення з експертами вирішило розмістити національний військовий меморіал у Биківні, де є поховання розстріляних людей у 1930-х роках. Для цього Верховна Рада навіть ухвалила спеціальний закон. Однак виник третій гучний скандал, бо на обраному під цвинтар місці уже можуть бути кістки жертв сталінських репресій.
Довелося чиновникам вчетверте обирати місце під військове кладовище. Цього разу була обрана ділянка у Мархалівському лісі. Однак проти цього місця одразу виступили рідні загиблих, бо воно знаходиться далеко від Києва, що унеможливлює комфортний доїзд до могил рідних героїв.
Згодом з’ясувалося, що ділянка у Мархалівському лісі обиралася також без необхідного на те дослідження.
– Є один пікантний момент. У серпні 2023 року було ухвалено постанову Кабміну про нове місце розташування військового цвинтаря. Лише через два місяці після цього було проведено геологічну експертизу обраного місця. Тобто чиновники почали зводити будинок з даху, а не з фундаменту. Під час геологічної експертизи було зроблено 60 свердловин. Рівень води у ґрунті на відстані менше 2-ох метрів був виявлений у 33 свердловинах. Повторна експертиза уже в травні 2024 року тільки підтвердила ці дані: з 10 зроблених свердловин, вода була на відстані менше 2-ох метрів у 8 свердловинах. А це є грубим порушенням державних санітарних правил та гігієнічних норм щодо облаштування кладовища. Тобто тепер Мінветеранів пропонує ховати загиблих героїв у болоті, – продовжує еколог Борейко.
Експерт зазначає, що на території Києва є достойні місця для облаштування військового кладовища. Перша вільна ділянка розміром у близько 100 гектарів знаходиться поруч із цвинтарем Берковці. Друга ділянка (площа близько 250 га) знаходиться у районі ВДНГ.
Однак чиновники не обирають ці варіанти, бо на ділянку в Берковцях уже націлилася «королева» київських забудовників Влада Молчанова, а територію на ВДНГ не хоче віддавати Державне управління справами Президента України.
