Військова частина Т0910 Держспецтранспорту (м. Червоноград, Львівська обл.) 12 квітня за результатами тендеру уклала угоду з ТОВ «Волинська виробнича компанія» про постачання бутильованої питної води на 9,53 млн грн.
Про це повідомляється у системі «Прозорро».
На цей рік замовили 1,48 млн л питної води в поліетиленових пляшках об’ємом 6 літрів по 6,45 грн/л із ПДВ та доставкою. Виробником є сам постачальник, який повідомив, що має виробничі потужності на Волині. Товар оплачуватимуть протягом місяця після поставки.
У тендерній документації було сказано, що воду поставлятимуть у Волинську, Рівненську, Львівську, Хмельницьку, Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку, Херсонську та Миколаївську області. А в договорі місцем поставки зазначена адреса замовника, однак із приміткою, що воно може бути змінене у зв’язку з можливими поставленими завданнями.
Ціна води для військових транспортників значно вища від закупівель інших силових відомству.
Наприкінці квітня Військова частина 3078 Нацгвардії замовила у виробника ТОВ СП «Галпласт» питну воду в менших пляшках об’ємом 1,5 л по 3,70 грн/л із ПДВ і доставкою по Львівщині. Це на 43% дешевше за нинішню ціну для Держспецтранспорту.
Також у квітні ДП «Державний оператор тилу» Міноборони опублікувало договори щодо постачання продуктів харчування для ЗСУ. В каталогах різних постачальників бутильована питна вода до 1,5 л врахована по 2,05–4,10 грн/л. Це від третини до трьох разів дешевше.
У березні «ДОТ» замовляв у виробників ПрАТ «Оболонь» і ТОВ «Аквапласт» бутильовану питну воду до 1,5 л по 2,88–3,66 грн/л із ПДВ і доставкою, що в середньому вдвічі дешевше.
А сам нинішній замовник у грудні 2023 року замовляв у виробника «Оболонь» питну воду в пляшках 1,5 л для тих же областей на залишок року по 3,39 грн/л, тобто на 47% дешевше.
Ще раніше він купував воду через оборонну процедуру, тому постачальники та інші деталі невідомі. У 2023 році ціна складала 6,00–6,50 грн/л, а в 2022 році – 5,50–6,00 грн/л без ПДВ.
Фірма отримала замовлення без конкуренції, адже на закупівлю Держспецтранспорту більше ніхто не заявився. Для підтвердження відповідності технічним умовам треба було подати цілу купу документів. Частина з них стосувалась закону №771/97 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Також керівник чи уповноважений учасника мав пройти навчання з пожежної безпеки та із цивільного захисту. До того ж, треба було подати доволі «екзотичні» сертифікати SA 8000:2014 «Соціальна відповідальність» і ДСТУ CEN/TS 54-14:2021 (CEN/TS 54-14:2018, IDT) «Системи пожежної сигналізації та оповіщування».
Окрім того, вимагалися сертифікати на систему керування безпечністю харчових продуктів ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT), систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), систему управління безпекою ланцюга постачання ДСТУ ISO 28000:2008, систему управління щодо протидії корупції ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT), системи енергетичного менеджменту ДСТУ ISO 50001:2020 і систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) із подробицями.
«Волинська виробнича компанія» з Ковеля вперше отримала замовлення. Засновницею є Галина Рижук із Луцька, а директором – Павло Самолюк. Раніше він володів цією фірмою сам, а до того – разом із Наталією Маленицькою з Луцька. За даними системи «YouControl», Павло Самолюк також є директором благодійного фонду «Патріоти Волині» Степана Івахіва («WOG») і ТОВ «Слово Волині», яке володіло місцевою газетою, сайтом і «12 каналом».
Автор: Анна Сорока
