23 лютого 2023 року Верховна Рада України прийняла «євроінтеграційний» Закон України «Про колективні угоди та договори», що опрацьовувався Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів у якості головного.
Фактично парламент ухвалив нову редакцію Закону України «Про колективні договори і угоди», прийнятого ще у 1993 році. Прийнятий Закон України визначає склад законодавства про колективно-договірне регулювання трудових, соціально-економічних відносин; сторони колективних переговорів; процеси підготовки до ведення колективних переговорів, початку та власне їх ведення; питання, що можуть міститися в колективних угодах тощо.
Зокрема, новий Закон врегульовує низку проблемних питань у сфері колективно-договірного регулювання, а саме:
1) розширює суб’єктний склад сторін колективних переговорів, що дозволить залучити до соціального діалогу:
– нерепрезентативні профспілки та організації роботодавців (зможуть укладати галузеві угоди обмеженої дії та надавати репрезентативним суб’єктам обов’язкові для розгляду пропозиції);
– новостворені профспілки чи організації роботодавців (шляхом приєднання до відповідної сторони уже укладеної колективної угоди);
2) передбачає нові види колективних угод: галузеві угоди обмеженої дії (за участі нерепрезентативних суб’єктів) та територіальні угоди обмеженої дії (у тих галузях, де рішення місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування регулюють оплату та інші умови праці);
3) визначає порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов’язаний враховувати положення угод різного рівня (територіального, галузевого, локального тощо), та встановлює взаємозв’язок між нормами колективних угод галузевого і територіального рівнів;
4) передбачає можливість призупинення й зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів – за згодою сторін та у разі настання форс-мажорних обставин.
У процесі розробки проект закону був максимально узгоджений сторонами соціального діалогу.
Водночас у Законі наявні положення, що стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Зокрема, українське законодавства приведено у відповідність до положень acquis ЄС, а саме:
– Директиви Ради 2001/23/ЄС від 12.03.2001 про наближення законів держав-членів, що стосуються охорони прав працівників у разі зміни власника підприємства, бізнесу чи їх частини (стаття 25 законопроекту щодо строку дії колективного договору) та
– Директиви Ради 91/533/ЄЕС від 14.10.1991 про обов’язок роботодавця інформувати своїх службовців про умови, що застосовуються до трудового договору чи трудових відносин (стаття 20 – щодо інформування про укладення та виконання колективної угоди та статті 28 – щодо ознайомлення працівників із текстом колективного договору).
Окрім цього, положення Закону відповідають Європейській соціальній хартії (переглянутій).
Голова Комітету Галина Третьякова зазначає, що прийнятий Закон утверджує в Україні європейські традиції ведення соціального діалогу. «Роль колективно-договірного регулювання трудових відносин в Україні підвищено, захист прав працівників і роботодавців – посилено. Налагодження співпраці сторін соціального діалогу позитивно вплине на розвиток виробничих, трудових і соціально-економічних відносин», – зазначила пані Третьякова.
Згідно з Законом сторони соціального діалогу, а саме суб’єкти сторони профспілок та сторони роботодавців, у встановленому законодавством порядку зобов’язані будуть протягом року після припинення чи скасування воєнного стану пройти процедуру підтвердження репрезентативності.
Водночас, на період дії воєнного стану, у разі неможливості здійснення оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» у зв’язку з відсутністю офіційних статистичних даних, інформації, неможливості її отримання у встановлені терміни, Національна служба посередництва і примирення може прийняти рішення про продовження строку дії свідоцтв про відповідність критеріям репрезентативності до закінчення воєнного стану та протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Нагадаємо, що до критеріїв репрезентативності для суб’єктів профспілкової сторони належать загальна чисельність їх членів, а для сторони роботодавців – загальна чисельність працівників, які працюють на підприємствах – членах відповідних організацій роботодавців.
Широкомасштабна військова агресія росії проти нашої держави вплинула на усі процеси життєдіяльності України, зокрема, на міграційні процеси та промислові потужності. Тому дані, зокрема, щодо кількості працівників та профспілкових членів, які вливають на процес підтвердження репрезентативності сторонами соціального діалогу, потребують актуалізації. Відповідні дані, що подаються до Національної служби посередництва і примирення, за необхідності, можна буде підтвердити інформацією органів державної статистики та Пенсійного фонду України.
«Пенсійний фонд України на запит Національної служби посередництва і примирення зможе надати інформацію як щодо чисельності працівників, які працюють на підприємствах, що входять до організацій роботодавців та їх об’єднань, так і щодо чисельності осіб, які належать до профспілок», – зауважив голова НСПП Дмитро Кухнюк.
Висновок Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу засвідчив, що підготовлений до другого читання проект Закону за реєстр. № 7628 (що став Законом) не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу, а також зобов’язанням України у рамках Ради Європи.
Реалізація положень прийнятого Закону, що стосуються зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, сприятиме посиленню діалогу та співробітництву щодо забезпечення гідної праці, політики зайнятості, безпечних та здорових умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціального залучення, гендерної рівності та недискримінації.
Україна продовжує поступове наближення власного законодавства до права, стандартів та практики Європейського Союзу у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей.
