Український енергетичний ринок переживає трансформацію. Після кількох років стрімкого зростання відновлюваної енегетики, що фінансувалася завищеним «зеленим тарифом», країна переходить на інший механізм – зелені аукціони. Хто стоїть за цією реформою й до чого тут ЄБРР, редакція зʼясовувала у матеріалі.
Ключовим адвокатом аукціонної моделі стала Українська вітроенергетична асоціація. Її позиція напряму відповідає інтересам крупних корпорацій в цієї галузі. Активно й публічно просуваючи цю ідею, вони створюють умови, при яких складні тендерні процедури відсікають менших конкурентів та залишають поле великим корпораціям.
Юридичні фірми, як-от Sayenko Kharenko чи Aequo, також підтримують реформу, пояснюючи це «підвищенням інвестиційної привабливості». У реальності ж вони створюють зручні умови для своїх клієнтів – Guris Holding, Atlas Global Energy та інших великих гравців. Тобто в цьому випадку теж маємо справу з класичним лобізмом під прикриттям.
Проте найбільше дивує, що серед лобістів вимальовується цілий ЄБРР. Та якщо бути більш точними – одна з банкірок Банку діє в інтересах певних енергетичних груп, що очевидно, може відбуватися за спиною самого ЄБРР.
Так представниця Банку в Україні Ольга Єрьоміна неодноразово заявляла, що ЄБРР відмовився фінансувати сонячні проекти й робить ставку саме на аукціони. Формально це може і виглядає як раціональний підхід. Та збіг із інтересами великих корпорацій надто очевидний, щоб його ігнорувати.
Аби зрозуміти на кого працює Єрьоміна, треба всього лишень поглянути на головних вигодонабувачів «аукціонної реформи».
У результаті виграють передусім кілька міжнародних компаній, які мають значні ресурси й давно приготованих лобістів як всередині України, так і поза її межами.
Цю велику лобістську групу «за» негайні аукціони відповідно щедро фінансують. І якщо гроші витрачаються на адвокаційні кампанії та експертні заходи, то у точно такий спосіб можуть заробляти й ті, хто приймає рішення.
Тобто коли Єрьоміна заявляє від себе про різку відмову ЄБРР фінансувати енергетичні проекти, а це прямо спрацьовує на інтереси великих енергетичних гравців, навряд можна бути певними в незаангажованості самої банкірки.
В цей сами час, малий та середній український енергетичний бізнес цілковито опиняється за бортом.
ЄБРР та його гроші у цих іграх скоріш за все використовується всліпу. І на користь такої думки говорить, принаймні, позиція голови Банку Оділь Рено-Бассо, яка прямо виступає проти олігархічного бізнесу, як в Україні, так і в інших країнах-партнерах ЄБРР.
