Уже кілька років поспіль енергетична політика України проходить під знаком рішень, ініціатив і заяв голови парламентського комітету з енергетики Андрія Геруса. І якщо спершу вони викликали переважно шум у медіа та серед експертів, то сьогодні — в умовах повномасштабної війни — виглядають куди серйозніше: як частина системної та цілеспрямованої діяльності, де політичні рішення перетинаються з бізнесовими зв’язками родини депутата. Зокрема — з наближеним до Володимира Путіна російським фінансистом, що перебуває під санкціями Заходу, передає “Прямий”.
Ще у 2021 році Герус, як голова енергетичного комітету Верховної Ради, публічно захищав ідею імпорту електроенергії з Росії та Білорусі.
«Це не створює загрози енергетичній безпеці», — стверджував він у численних коментарях, переконуючи, що мова про «незначні обсяги». Саме Герус тоді був автором скандальної законодавчої правки, яка зробила цей імпорт можливим.
У жовтні 2021-го, під час голосування за так званий “антиолігархічний” закон, Герус публікує спільне фото з депутатом Вадимом Новинським — на той момент одним із найбільш впливових бізнесменів з орбіти вже забороненої проросійської ОПЗЖ.
Після появи фото він ще й підтвердив, що обговорював з Новинським сам законопроєкт. Це спровокувало шквал критики: мовляв, боротися з олігархами — рукостисканнями з олігархами?
Публічний скепсис до дій Геруса посилювався й у наступні роки. У 2022 році Росія розпочала повномасштабну агресію проти України, енергетична інфраструктура стала мішенню номер один для обстрілів. Але й на цьому тлі Герус продовжував захищати інтереси не української енергетики.
«Що стосується роботи пана Геруса на посаді голови комітету (ВР), то тут я можу з відповідальністю висловити свою особисту оцінку. Більш слабкого голови за весь час існування Верховної Ради України в цьому комітеті не було. Ефективність його роботи я б оцінив максимум у 10–15%. І це точно не може влаштовувати ні мене, ні низку колег-депутатів», – заявив член енергетичного комітету ВР Олексій Кучеренко влітку поточного року.
Він також звернув увагу на критичну ситуацію з незалежним регулюванням, вказавши на провал у роботі НКРЕКП, створеної за законом, ініційованим самим Герусом.
На тлі усіх цих подій та закидів нещодавно публічними стали не менш цікаві факти про родинний бізнес Андрія Геруса. Зокрема з’ясувалося, що три роки повномасштабної війни з РФ його дружина — Наталія Герус — залишалася співвласницею і директоркою компанії ТОВ «Українська мрія». Іншим співвласником цієї компанії був Кирило Дмитрієв — російський фінансист, керівник Російського фонду прямих інвестицій, якого Володимир Путін у 2025 році офіційно призначив своїм спеціальним представником із міжнародного інвестиційного співробітництва.
Бізнесовий зв’язок із дружиною українського депутата тривав щонайменше до лютого 2025 року. І лише після хвилі публікацій Наталія Герус почала виходити зі складу засновників спільних з росіянином компаній. Варто додати, що до 2019 року керівником «Української мрії» був сам Андрій Герус. Після обрання в Раду свою посаду він, власне, і передав дружині.
З логікою, яка напрошується на тлі викладеного, важко посперечатися. Спочатку Герус просуває ідеї, які послаблюють енергетичну самостійність України, паралельно публічно контактує та підтримує одного з ключових проросійських політиків, а в той же час його родина роками веде бізнес з одним із головних переговірників Кремля. Тож наскільки рішення Геруса на ключовій законодавчій посаді у сфері енергетики тепер можна вважати просто невдалими ініціативами або ж випадково допущеними помилками чи бездіяльністю — певно мають відповідати вже у СБУ.
