Нині мало кого здивуєш навіть дуже галасливим та скандальним дописом у соцмережах. Наші громадяни уже звикли до того, як тонни бруду, звинувачень, лайливих слів виливаються на їх вуха практично щодня із фейсбучних просторів…
Однак, є випадки, коли, волею-неволею, доводиться стрепенутися і таки здивуватися.
Чого лише вартий ось такий допис у соцмережі в стилі совдепівського кіномила «В моїй смерті прошу звинувачувати Клару К.». Отож, читаємо:
«Я, Гіщіна Оксана Миколаївна, офіційно заявляю, що вразі якщо зі мною чи членами моєї родини, щось станеться, в цьому прошу винити депутата верховної ради Войцехівського Віталія Олександровича!»
Не жартуємо. Це дослівна цитата із особистої сторінки пані Гіщіної на «Фейсбуці».
Ну, і тут же розміщено масу матеріалів про «злочинні дії» оцього нардепа Войцехівського, який, за словами «фейсбучної активістки», бажає помсти і розправи над нею та її родиною. Зрозуміло, що за її принципову громадянську позицію борчині за правду і справедливість…
Тим, хто добре знає нардепа Войцехівського, важко уявити його в образі головоріза Чикатила чи Джека-Різника. Такий собі, як кажуть в народі, типовий інтелігент-очкарик, завжди стриманий, розсудливий, спокійний. І тут на тобі, – готує замах на жінку… Утім, завсідників соцмереж дописувачка своєю пред’явою не здивувала, бо їй вже давно перестали дивуватись.
У Золотоноші, що на Черкащині, Оксану Гіщіну, яка нині є депутатом міської ради і називає себе «громадською активісткою та волонтеркою», знає, як-то кажуть, кожна собака. Знають по-різному. Багато хто обходить її стороною, бо, як стверджують, часто видає такі словесні перли злостивіше і гучніше за будь-якого чотирилапого. Кажуть, що ця особа здатна облити брудом просто лише за те, що людина випадково стала їй на дорозі. А якщо вже завадила реалізації якогось чергового авантюрного задуму – то нехай начувається, бо отримає масу звинувачень у соцмережах і купи висмоктаних із пальця заяв у правоохоронні органи. Щоправда, практично жодна із тих заяв згодом не підтверджувалася, але шуму-гаму було багато…
Звичайно, є у пані Гіщіної й прихильники, яким подобається така її агресивна позиція щодо представників місцевої влади і навіть нардепів. Адже, часто вона діє за принципом: «Крий, Оксана, Бога немає!» А така показна безбашенність, ой, як подобається людям із тихої провінції…
І все ж, більшість золотонісців вважають, що уродженка російської глибинки, Оксана Гіщіна є типовою представнцею цього дикого болотного народу…
Свою «політичну кар’єру», якщо її публічну діяльність можна так назвати, розпочала як помічниця пріснопам’ятного нардепа VIII скликання Владислава Голуба. Цей молодий паросток «соросівського розливу» з першого дня перебування в Черкаській області показав усю свою нахабність і безпринципність. Мажорний зятьок відомого партійного функціонера із партії «Батьківщина», багаторічного нардепа Сергія Соболєва, свого часу заради перемоги на мажоритарному 197-му окрузі над політичним важковаговиком Леонідом Даценком, із тестевої партії раптово перескочив в лави рейтингового проекту Петра Порошенка, зареєстрував на окрузі двох двійників своєму опонентові і видав про нього десятки тисяч газет із суцільними вигадками та брехнею. У цих опусах лідера антиянуковичівської опозиції Черкащини та відомого письменника Леоніда Даценка змальовував як корупціонера та олігарха, хоч той не обіймав ані державних посад, ані зроду не володів нічим дорожчим за ручку і книжку. Цей же принцип перехопила від свого шефа і його ревна послідовниця, діючи за геббельсівським принципом: чим неймовірніша брехня і чим активніше та гучніше її повторювати – тим більше у неї повірять. А на цьому можна непогано підзаробити…
Після перемоги на 197-му Золотонісько-Канівському окрузі у 2014 році Голуб обрав собі нову мішень – тодішнього мера Золотоноші Віталія Войцехівського. Молодий, але завзятий і жадібний нардеп не міг спокійно дивитися на багатомільйонні бюджетні потоки, які проходили мимо його кишені. Однак місцева золотоніська влада йому в цьому заважала. Тож і спустив він із ланцюгів найзапекліших своїх політичних посіпак. І Гіщіна – стала мало не вожаком цієї цькувальної кампанії. І почалося: інтриги, провокації, заяви в правоохоронні органи. З піною біля рота Гіщіна кидалась на Войцехівського при кожній нагоді. Чого тільки вона не говорила про тодішнього мера, при чому не добираючи виразів і грубо паплюжачи навіть його сім’ю, що в політиці та в громадській роботі неприпустимо в цивілізованих державах. Якби Золотоноша знаходилась в якомусь Арканзасі чи Квебеку, то Гіщіній щонайменше впаяли б судову заборону наближатись до Войцехівського ближче, ніж за кілометр, і згадувати його ім’я, а то і зовсім би посадили за жорстоке переслідування і домагання. Але Україна не США і не Канада, тож «громадська скандалістка» продовжувала свою «чорнороту роботу».
При цьому, подейкують, вона неодноразово пропонувала золотоніській владі відкупитись: мовляв, заплатіть або дайте посаду, тоді я припиню свої войнушки. Але ті не погоджувались. Бо ж не хотіли мати з шантажисткою ніяких справ. Та й навіть теоретично – який би колектив погодився працювати з подібним кадром? Вона ж на жодній офіційній роботі довго не затримувалась, бо одразу ж починала колотити і скандалити, і їй швидко показували на двері. До слова, усім своїм попереднім офіційним роботодавцям вона незмінно продовжувала мститись, строчачи на них купи доносів та кляуз.
Запал Гіщіної ущух, коли у 2019 році Голуб з тріском програв вибори Олександру Скічку, а Віталій Войцехівський на довиборах до Верховної Ради у 2021 році переміг зятя Соболєва на цьому ж 197 окрузі. Голуб різко втратив до Черкащини інтерес, тож перестав підживлювати тут свох екссоратників. Отож, наймати Гіщіну для цькування опонентів не було кому. А коли її «єдинокровні» брати з-за поребрика напали на Україну – то «громадській активістці» зовсім стало сутужно. Вона ж хоч і не дуже переймалася вивченням української мови та традицій (часто в поривах екзальтивного «викривальницького» словесного потоку так все перековеркуючи, що сам путін міг би їй медаль вручить), але з вузьколобими бурятами про сподвижницький шлях Наташі Ростової вести дискусії побоялась. Від так, стрімко виїхала на Західну Україну, де матеріалізувалась у одному з гуманітарних ХАБів. Втім, як і очікувалось, довго там не затрималась, бо справжні громадські активісти почали недораховуватись деяких речей, які почали «суто випадково» спливати в магазинах… Тож золотоніській депутатці і тут вказали на двері, адже такі центри своєю репутацією надзвичайно дорожать. Покрутившись трохи в інших областях і не знайшовши застосування своїм псевдоталантам, Гіщіна змушена була повернутись до Золотоноші.
Аж тут – бінго! – знайшовся новий роботодавець! І ще ж і пощастило як – об’єкти нападок ті самі, тож можна не заморочуватись: маєш досвід у махінаціях з гуманітаркою – звинувачуй у цьому інших, намагалася відмазати від армії свого чоловіка і сина – припиши ці гріхи своєму опоненту. Та ще й можна робити це під прикриттям найвищого в області посадовця – начальника обласної військової адміністрації, який мало не всесильний під час воєнного стану. Цікаво, що своє «фейсбучне» звернення про розправу, вона адресує не в прокуратуру чи поліцію (що було б логічно), а саме до голови ОВА пана Табурця. Мовляв, завдання по шельмуванню нардепа виконую, то тепер пане «начальник-кришувальник» рятуйте!..
Це ж було, напевне, завдання саме із ОВА, – бігати з диктофоном за замовленими жертвами, провокуючи їх на гнівні відповіді. Наприклад, з надривом кричиш опоненту якісь образи, той відповідає, що «забудь моє прізвище», а ти ще гучніше кричи – що він тобі погрожує і строчи заяву в поліцію. І, відповідно, вдавати із себе великомученицю – бо, певне ж, у «мучениць» тариф вищий…
Отож, тепер цілком логічно виставляти у соцмережі оцей крикливий допис про гоніння і розправу та тегати саме голову ОВА, очікуючи на захист та підтримку. Адже, начальник обласної адміністрації зацікавлений у шельмуванні нардепа, який своїми виступами та діями заважає йому спокійно владарювати на Черкащині…
Віталій Войцехівський систематично звертає увагу громадськості на корупційні махінації начальника Черкаської обласної військової адміністрації Ігора Табурця. З трибуни Верховної Ради він озвучив, як в області ділки наживалися на торгівлі лівим спиртом, бензином, ганяли фури в комендантську годину, займалися неприхованим рейдерством, і постійно прикривались фразою, що «Губернатор в курсі». Так само нардеп став на захист одного з найпотужніших олійних заводів на Черкащині, який тітушки під прикриттям із ОВА намагались віджати у законних власників. Зрозуміло, що це Табурцю не сподобалось. І він, напевно, не знайшов нічого кращого, як найняти табун навіжених крикунів. Радників же він собі з команди Голуба набрав, тож цей крок абсолютно логічний. І зрозуміло, що головний ворог – той, що публічно вказує на корупцію та заважає царювати…
Тактикою такою, до речі, свого часу вміло користувався медведчуківський прихвостень, голова ОДА Вадим Льошенко, а тоді і екс-мер Черкас, зрадник Володимир Олійник. Вони любили наймати справжніх буйних (в деяких насправді були відповідні довідки) і насилати їх на тих, хто заважав провертати брудні бюджетні і політичні оборудки. А ті вже доходили до того, що в буквальному розумінні гадили в кабінетах неугодних. Гіщіна ж поки що робить це лише в соцмережах, але немає межі «досконалості». І вище названий допис – яскравий цьому приклад, бо в ньому вона «обляпала» ненароком і свого нинішнього шефа – тегнувши його найпершим.
Чи довго шкваритиме Золотоніщиною цей пересувний цирк – побачимо, бо областю періодично ширяться чутки про відставку патрона Гіщіної. Тож чим далі такої непевності – тим скаженіший треш від неї несеться.
А останнім часом свій запал нищівної критики пані Гіщіна перенесла і на самого президента України. На її сторінці в соцмережі бруд на главу держави полився суцільним потоком. Може, хтось із його політичних опонентів це побачить і достойно оцінить?…
