Провокації з мігрантами й підтримка повномасштабної агресії РФ все далі відособлюють Білорусь від цивілізованого світу. Поки на її аеродромах останні 2,5 роки господарюють російські військові, сусіди укріплюють кордони: Польща й Литва звели паркани, Україна будує фортифікації, а Латвія першою закрила в’їзд для авто з білоруськими номерами.
Українська редакція RFI розказує, як на кордонах ЄС захищаються від Білорусі та чи допомагають антибілоруські санкції боротися з режимом Лукашенка.
Республіка Білорусь не просто підтримала Росію у повномасштабному нападі 24 лютого 2022-го: через її повітряний простір і військову інфраструктуру армія вдерлася на українську територію. Україна розцінює ці дії Білорусі як акт агресії, відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314. Офіційно дипломатичні канали з Білоруссю Україна досі не розірвала, але припинила дію низки угод. Сусідні країни забрали з Мінська послів, консульства продовжують роботу без них.
Утім, добросусідські відносини Мінська з Україною та ЄС просіли ще раніше. По-перше, 2020 року в країні відбулися скандальні вибори президента з фальсифікаціями, масовими протестами, жорстокими затриманнями й репресіями проти опозиції. Легітимність Лукашенка міжнародна спільнота не визнає.
По-друге, 2021 року — міграційна криза. Тоді білоруська влада почала переміщувати вихідців з Іраку, Сирії, Ємену, Афганістану та Близького Сходу через свої кордони з країнами ЄС. Такі провокації тривають дотепер. На ці та інші загрози сусідні з Білоруссю держави реагують відповідними заходами.
Білорусь і Польща
Чотири прикордонні напрямки між країнами — на замку, два — поки відкриті. В пункті «Козловичи — Кукурики» пропускають тільки вантажний транспорт, а в «Брест — Тереспіль» — пасажирський.
Останні місяці в Польщі міркують над закриттям залізничного термінала «Малашевічі» (у гміні Тересполь Бяльського повіту), через який з РБ йдуть вантажі. Періодично польська сторона здійснює там рейди. Минулого місяця, наприклад, заблокувала рух товарів на 33 години, ретельно перевіряючи вантажі, які прямують через білоруську територію.
Кордон Білорусі та Польщі © Свят Вєтров / RFI
Впродовж останніх двох місяців діє буферна зона: на ділянці в понад 60 кілометрів уздовж кордону перебувати заборонено. Також на території в 44 кілометри завдовжки недозвіл запровадили на відстані 200 метрів від лінії перетину, а на ділянці в 16 кілометрів — близько двох кілометрів від неї. Після нової спровокованої Мінськом хвилі напливу вихідців із Близького Сходу Варшава замислюється про повне закриття кордонів.
Провокації з залученням мігрантів періодично відбуваються останні три роки. Так, протягом червня у Польщі зафіксували понад 2600 спроб нелегального перетину польсько-білоруського кордону. Мігранти намагаються дістатися польської території в обхід КПП, «зеленкою» або річками. Поводяться агресивно: кидаються камінням і гілками у бік польських патрулів.
А от наприкінці травня одна з таких спроб призвела до трагедії: в районі прикордонної застави в селі Дубичі Церковні, коли група мігрантів намагалася перетнути кордон, один із них завдав смертельного поранення польському прикордоннику.
У 2022 році Польща відгородилася від Білорусі сталевою стіною протяжністю 186 кілометрів та 5,5 метрів заввишки. Загорожу обладнали ситемою камер й датчиків. На реалізацію проєкту пішло шість місяців та близько 350 мільйонів євро
З початку серпня у відповідь на загрози з боку Білорусі Польща розпочала спільну операцію військових і прикордонників «Безпечне Підляшшя». Місія продовжиться до січня наступного року. Загалом до охорони кордону залучать близько 17 000 солдатів.
Крім того Варшава ініціювала національну програму стримування та оборони «Східний щит» — наймасштабнішу операцію зі зміцнення східного кордону Польщі та загалом східного флангу НАТО з 1945 року.
Цей проєкт передбачає будівництво нових укріплень й огорож, зміну рельєфу місцевості та спеціальних лісонасаджень вздовж 400-кілометрової сухопутної зони кордону. Деякі ділянки планують затопити. Загалом на посилення безпеки східного кордону польське Міноборони планує інвестувати близько 10 мільярдів злотих до 2028 року.
Білорусь і Латвія
Торік латвійська сторона з міркувань безпеки закрила КПП «Урбани — Сілене». Відтоді діє лише пункт пропуску «Грирогоровщина — Патарнєкі». А з березня 2024 запроваджено посилений режим охорони східного кордону.
Співробітники Державної прикордонної охорони Латвії регулярно звітують про спроби незаконного перетину латвійсько-білоруського кордону. За даними відомства, всього цього року на кордоні затримали 3 613 нелегалів.
Кордон Латвії та Білорусі © Свят Вєтров / RFI
Латвійці убезпечили свій кордон з білорусами парканом протяжністю майже 145 кілометрів. На огорожу і потрібну інфраструктуру витратили 125 мільйонів євро. Роботи з захисту прикордоння продовжують і нині.
Латвія — одна з країн Балтії, яка в січні домовилася з Литвою і Естонією створити так звану балтійську лінію оборони вздовж усього кордону з Білоруссю і Росією. Латвійський уряд планує спрямувати на це близько 334 мільйони доларів. За ці кошти створять протитанкові та водовідвідні рви, усілякі перешкоди, як-от «зуби дракона», безпечні сховища вибухових речовин і мін.
Білорусь і Литва
З березня 2024 року залишаються відкритими два з шести автомобільних пунктів пропуску: «Кам’яний лог — Мядинінкай» і «Шальчининкай — Беняконі».
Два роки тому литовці добудували поруч із білоруським кордоном фізичний бар’єр. Паркан і колючий ріжучий дріт встановлені на ділянках загальною довжиною близько 502 кілометрів. У проєкт вклали близько 150 мільйонів євро.
Кордон Литви та Білорусі © Свят Вєтров / RFI
Литва, як учасниця угоди про «Балтійську лінію оборони», також виділила 4 мільйони євро на закупівлю інших укріплень, зокрема «зубів дракона», протитанкових їжаків і бетонних дорожніх загороджень. Ще у планах — облаштування 27 фортифікаційних парків контрмобільності у різних місцях, що межують із Білоруссю та РФ.
За даними Держслужби прикордонної охорони Литви, цього року їхні співробітники запобігли в’їзду з Білорусі майже 400 нелегальних мігрантів у недозволених місцях. Торік ця кількість сягала 2 643 осіб. А загалом з початку спричиненої Білоруссю міграційної кризи литовські прикордонники розвернули понад 22 000 нелегалів.
Білорусь і Україна
Жоден із 12 пунктів пропуску під час повномасштабної російсько-української війни не працює. Однак винятково громадян України, які повертаються додому, пропускають. Найчастіше це відбувається в КПП «Доманове». Як розповів у коментарі українській редакції RFI речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко, протягом повномасштабної російсько-української війни з боку Білорусі до України повернулося майже 7 500 громадян.
«Ситуація на кордоні з Білоруссю за останній час жодним чином не змінилась. Спроб дестабілізувати ситуацію безпосередньо по лінії кордону не фіксуємо», — інформують у відомстві.
Кордон України та Білорусі © Свят Вєтров / RFI
В інформполі закидів із боку Мінська не бракує. «Спостерігаємо постійні заяви влади Білорусі, окремих посадових осіб, які регулярно намагаються перекинути якусь відповідальність на Україну. То заявляють, що будуть посилювати напрямок кордону з Україною, то звинувачують Україну в перекиданні на територію Білорусі зброї, вибухівки, дестабілізації ситуації, то потім знімають цю “напруженість”…» — перелічує Демченко.
Лукашенко звинуватив Україну в порушенні повітряного простору 9 серпня, заявивши, що Мінськ перекине до кордону додаткові підрозділи. А Міноборони РБ повідомило, що спрямує війська та системи «Іскандер» і «Полонез» до регіонів, які межують з українською територією.
«Я не відкидаю, що Білорусь, підігруючи Росії, переміщуватиме по своїй території якісь підрозділи, можливо, в незначній кількості, а тільки для створення інформаційних матеріалів, як-от ми бачили завантаженість танків на платформи (повідомлення Міноборони РБ від 11 серпня. — Ред.).
І це може відбуватися вглиб території Білорусі, бо зараз ми не фіксуємо переміщення якихось сил — як техніки, так і особового складу — поряд з нашим кордоном або в максимальній близькості до кордону з Україною», — інформує речник ДПСУ. Але Демченко наголошує, що поки Білорусь «підіграє країні-терористці Росії», то такий інформаційний вплив триватиме.
«Як складова Сил Оборони нашої країни, разом з іншими підрозділами Збройних сил, Національної гвардії ми активно укріплюємо в інженерно-фортифікаційному відношенні наші позиції в прикордонні, спостережні пости, вогневі позиції, траншеї, місця укриття. Для того, щоб захисники України мали можливість відбити будь-яку атаку, якщо така відбудеться з території Білорусі повторно. Бо цей напрямок для нас залишається загрозливим з огляду на те, що 24 лютого 2022 року Білорусь так люб’язно відкрила свій кордон для російських підрозділів», — наголосив Демченко. Він зауважив, що допоки Білорусь перебуватиме під впливом Росії, доти цей напрямок максимально небезпечний для України.
З міркувань безпеки Демченко не озвучує дані про те, скільки фортифікацій побудовано на українсько-білоруському кордоні. Час від часу процес будівництва на цих ділянках висвітлює Офіс президента. Так, наприкінці липня Володимир Зеленський побував на одному з опорних пунктів у Волинській області, де оглянув облаштування траншей, вогневих споруд і позицій, бліндажів.
Також там побудовані протитанкові рови, загороджувальні паркани та взводні опорні пункти з вогневими позиціями. А на напрямках імовірного руху броньованої техніки ворога — залізобетонні конструкції та захисні споруди для укриття особового складу.
Під час цієї поїздки президент повідомив, що в усіх областях, які мають кордон із Росією та Білоруссю, збільшили кількість прикордонників.
Антибілоруські санкції
Перші санкції ЄС запровадив проти Білорусі у відповідь на фальсифіковані вибори 2020 року. Після повномасштабного вторгнення РФ перелік обмежувальних заходів постійно поповнюється. Персонально вони діють щодо 261 особи, зокрема Лукашенка, та 37 суб’єктів.
Санкції охоплюють галузі торгівлі, послуг, транспорту, банківської сфери. Заборонений експорт, зокрема, вогнепальної зброї, товарів подвійного призначення, предметів розкоші, а також товарів і технологій в авіаційній, морській навігації, космічній і оборонній промисловості. Обмежили імпорт золота, алмазів, гелію, вугілля, сирої нафти.
З огляду на восьмий пакет санкцій проти Мінська Латвія, а потім Литва й Естонія заборонили в’їзд до країни легкових автомобілів із білоруською реєстрацією. Польща дозволяє перетин машинам із білоруськими номерами за умови, що власник машини перебуває в салоні. Перед цим будь-якій автотранспортній компанії, створеній у РБ, заборонили автоперевезення територією ЄС, зокрема транзитом. Обмеження поширюється і на вантажі.
«Санкції — це інструмент політики, а не її самоціль. Якщо ціль — ускладнити життя Мінську, то їх достатньо. Якщо ж ціль — змінити поведінку режиму чи досягнути його краху, то їх не може бути достатньо. Допоки режим у Білорусі підтримує Москва, забезпечуючи доступ до свого ринку, здійснюючи транзит білоруських товарів і надаючи кредитування, то запровадження додаткових санкцій не змусить Лукашенка змінити свою поведінку, радше навпаки — більше підштовхуватиме його в орбіту Москви», — коментують для RFI Павло Радь і Ярослав Чорногор з Програми російських і білоруських студій ГО «Рада зовнішньої політики «Українська призма». На їхню думку, сьогодні ні в ЄС, ні в України немає цілісного розуміння, як використовувати економічні обмеження на користь своїх інтересів.
Білоруська опозиційна журналістка, головна редакторка видання «Хартыя’97» Наталія Радіна в бесіді з українською редакцією RFI виступає за посилення санкцій, але закликає розрізняти «білоруський народ» і «нелегітимний і злочинний режим Лукашенка».
«Сьогодні Білорусь по суті перебуває під окупацією проросійським режимом і безпосередньо Кремлем. Правління Лукашенка як зараз, так і протягом 30 років активно підтримує керівництво Росії — в економічному, політичному та військовому планах. Режим Лукашенка — співучасник війни проти України, безумовно, і має нести за це відповідальність. А білоруський народ у цій ситуації… Не люблю слово жертва, але те, що необхідно відокремлювати нелегітимний режим від народу, говоритиму завжди», — наголошує журналістка.
Вона, зокрема, не підтримує заборону на ввезення білоруських машин до ЄС. «Слід ретельніше контролювати безпосередньо вантажі, що йдуть з території Білорусі, а також транзитом, а не перевіряти машини звичайних білорусів. Люди їдуть на роботу чи у відпустку, бо з Мінська літаків до Євросоюзу сьогодні немає», — пояснює свою думку Радіна.
Вона закликає посилити санкційний режим безпосередньо проти Лукашенка, і при цьому ретельно відстежувати ті санкції, які вже є. «За сфальшованими документами, під виглядом продукції з Казахстану, Киргизстану, Узбекистану насправді їдуть підсанкційні товари з Білорусі. Наприклад, це продукція деревообробної промисловості, калійних та азотних добрив. Санкції більш-менш виконуються, але їх обходять, тож лазівки необхідно закривати», — підкреслює журналістка
На її думку, детальна перевірка вантажів, що прямують з території Білорусі чи через неї, може стати важелем для Євросоюзу, щоб тиснути на режим Лукашенка. Крім того, вона сподівається, що закриття кордону для товарів із Білорусі підвищить шанси на звільнення з білоруських в’язниць політичних ув’язнених.
Що далі?
Чорногор і Радь сходяться в думці, що Білорусь фактично перебуває в регіональній ізоляції, адже відносини з усіма сусідами, окрім РФ, у глибокій кризі. Та про цілковиту ізоляцію Мінська не йдеться, бо починаючи з 2022 року влада «здійснює так званий розворот на Схід» і шукає партнерів в інших частинах земної кулі. Наприклад, Білорусь стала членом Шанхайської організації співробітництва, а ще подала заявку на вступ у БРІКС (від англ. Brazil, Russia, India, China, South Africa — Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР — група найбільших за площею та населенням країн, що розвиваються. — Ред.).
Майбутнє Білорусі, на думку експертів, залежить від багатьох факторів, що досить сильно ускладнює прогнозування. Базовим сценарієм вони бачать збереження «автократичного режиму, який не буде до кінця передбачуваним і залишатиметься джерелом загроз». «Наскільки він буде небезпечним, залежить від здатності України та країн Заходу виробити підхід, який дозволить мінімізувати загрози, а також готовності та здатності Мінська диверсифікувати економічні та політичні відносини з метою збалансування російського впливу», — додають аналітики.
В іншому разі існує ризик остаточного поглинання Білорусі, навіть якщо номінально вона залишатиметься незалежною. Особливо загрозливим вважають період після відходу від влади Лукашенка, коли Кремль, на їхню думку, безумовно спробує використати на свою користь період невизначеності та змін.
Диктатори Путін і Лукашенко розмовляють під час зустрічі в Сочі, 9 червня 2023 року © Reuters via Sputnik
А от сценарій швидких демократичних трансформацій та зміни зовнішньополітичного курсу на 180 градусів експерти визначають дуже малоймовірним, адже він не може відбутися без зовнішньої підтримки. «Лише відхід від тісної економічної та політичної співпраці з РФ принесе багатомільярдну шкоду для білоруської економіки, а також позбавить доступу до дешевого кредитування та пільгових цін на енергоносії, не кажучи вже про те, що Москва з метою збереження свого впливу задіюватиме абсолютно всі важелі впливу на Білорусь, навіть силові», — пояснили в «Українській призмі».
Режим Лукашенка, звісно, ізгой, — зауважує Радіна. Його президентства не визнають з 2020 року Європейський союз, Канада, США, Британія, Україна. Втім, медійниця вважає, що в жодному разі не можна «віддавати Білорусь Росії навіть психологічно».
«На Заході є така думка, що Білорусь, мовляв, уже територія, підконтрольна Росії. Ні, це незалежна європейська країна, — наголошує Радіна. — Інша справа, що сьогодні нам потрібна міжнародна солідарність, ефективні заходи проти злочинного режиму Лукашенка та посилені економічні санкції».
За словами нашої співрозмовниці, в Білорусі панують різні настрої щодо сценарію, за яким розгортаються події у державі. Невдоволення є і серед білоруської номенклатури, силових структур і білоруської армії.
Акція «Білорусь — не Росія» біля будівлі сейму Литви у Вільнюсі. Квітень, 2023 © RFI
«Розсудливим, мислячим людям цілком зрозуміло, що Лукашенко веде країну лише до загибелі. Та й не забуватимемо, що це вже 70-річний хворий старий. Усі бачать, що він не вічний», — зазначає Радіна. На її думку, потрібна «стратегія щодо Білорусі, насамперед, з боку демократичного Заходу — чітка, ясна та зрозуміла». Поки що вона цього не бачить.
«Таке відчуття, що вирішено залишити ситуацію такою, як вона є. Ментально віддали Білорусь Росії, не хочуть через Білорусь вступати в будь-які конфлікти з Путіним, вважаючи, що інакше може повторитися ситуація з Україною. Але це абсолютно неправильно, бо вільна Білорусь може стати якраз ключем до безпеки в регіоні, зокрема до припинення війни проти України. Якщо Путін втратить Білорусь, цей зручний військовий плацдарм, який сьогодні загрожує і Києву, і країнам ЄС, то це принесе тільки користь», — підсумувала Радіна.
Автор: Таїсія Єрохіна
Джерело: RFI
