«Кому війна, а кому мати рідна» — це найточніше описує життя бізнесмена Євгена Казьміна. Уродженець Луганщини ніколи не приховував своїх проросійських поглядів. Злочинна анексія Криму в 2014 році, вторгнення Росії до його рідних Луганської та Донецької областей, ніяк не змінило ставлення бізнесмена до держави-агресора.
Про це повідомляє видання “Пресс-Центр”.
Казьмін ідейний фанат “русского мира”. Навіть після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 р. він не змінив своєї думки. Підприємець втік із радарів. Невідомо, чи очікує він на прихід «своїх», чи хвилюється за те, що у правоохоронців знову виникнуть питання до його проросійських поглядів. Незважаючи на те, що Казьмін потенційно небезпечний для держави, на його бізнес це не впливає. Він і далі продовжує отримати кошти з державного бюджету як підтримку «Комерційного індустріального банку», а також розвивати свої компанії, які скоріше схожі на «одноденки».
Євген Казьмін та Бізнес із присмаком сепаратизму
Війна розставила все на свої місця – ті, хто в душі вболівав за “русский мир”, продемонстрували себе повною мірою. Багатьом громадським діячам, зокрема політикам та бізнесменам, вдалося вчасно перефарбуватися, проте суспільство пам’ятає все.
У Казьміна склалася дещо інша ситуація — ще 2016 року проти нього було розпочато досудове розслідування за ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України («Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади, зміни меж території чи державного кордону України»).
Питання слідства до бізнесмена були дуже серйозними. Як встановили правоохоронці, Казьмін особисто керував будівництвом житла на території тимчасово окупованого півострова Криму. Ключове, що це житло призначалося не для звичайних кримчан, а для представників окупаційних структур – МВС РФ та ФСБ. Таким чином він підтримав легалізацію агресора у захопленій частині України.
Відразу після анексії Казьмін, не довго думаючи, перереєстрував свій бізнес за законодавством Росії. Причому йдеться не про одну компанію, а одразу про 7 різних юридичних осіб. Гроші для їхнього функціонування він заробляв в Україні, а потім виводив через офшорні компанії до Росії. Злочинний бізнес проіснував протягом 2 років, але успіх відвернувся від Казьміна — у серпні 2016 року його затримали. Але тут розпочався справжній цирк.
У суді Казьмін повідомив про те, що на момент вручення йому підозри він нібито повідомив слідство про те, що скоїв злочин, покаявся, і в суді готовий визнати свою провину. У свою чергу, прокуратура не заперечувала проти звільнення зрадника від кримінальної відповідальності. Суд заслухавши доводи сторін вирішив все ж таки закрити провадження, звільнивши Казьміна від відповідальності.
Але тут у ситуації стався несподіваний поворот: Генеральна прокуратура раптово «прозріла», подавши апеляцію на рішення суду, проте Апеляційний суд Києва відмовив слідству, мотивуючи це тим, що вся інформація про звільнення Казьміна від відповідальності була відома представникам влади, і саме вони винні. у визволенні підприємця від кримінальної відповідальності.
Але й на цьому “дивна” кримінальна епопея не завершилася. Усі забули, що на майно Казьміна було накладено арешт. Через 2 місяці суд ухвалив зняти обмеження з 6 елітних автомобілів підприємця, серед яких 5 цінних Mercedes-Benz і 1 Audi A8L. Загальна вартість автопарку підприємця становить близько 1 мільйона доларів США.
Незважаючи на те, що Казьмін людина дуже не бідна, офіційного прибуткового бізнесу вона не має. Наразі, згідно з українським законодавством, на нього зареєстровано лише 2 підприємства, ще в одному він працює керівником. Ті компанії, якими володіє Казьмін, явно не функціонують, адже вони були засновані ще на початку 2000-х років у Севастополі. Їхній статутний капітал становить лише 400 грн, але це не заважало бізнесу світитися в кількох гучних кримінальних історіях.
Приватне підприємство КВВМПУ фігурувало у кримінальних провадженнях. Проти бізнесу Казьміна було пред’явлено звинувачення у фіктивній підприємницькій діяльності, ухиленні від сплати податків у великих розмірах та підробці документів. Відомості про це містяться в кримінальному провадженні за №12012000000000001. Але й у цьому випадку, як і в історії про фінансування тероризму, немає жодного логічного фіналу — слідство триває, але з огляду на строки давності справа буде закрита.
КВВМПУ Казьміна має настільки багатий кримінальний бекграунд, що інформацію про злочини посадових осіб компанії можна знайти ще наприкінці 2000-х років. Як не дивно, всі провадження, що стосуються діяльності підприємства бізнесмена, залишилися не розкритими.
Приховати все
Раніше Євген Казьмін був власником великої трастової компанії «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕУ ФІНАНС» (скорочена назва – АТ «ЗНВКІФ «ФЕУ ФІНАНС»).
Після кримінального переслідування у справі фінансування тероризму Казьмін зрозумів, що рано чи пізно його зможуть «притиснути». Тому фінансова компанія, яка раніше належала йому, різко змінила власника. Засновницею бізнесу стала Валерія Євгенівна Казьміна (дочка підприємця), вона й керівник підприємства.
Незважаючи на те, що ФЕУ ФІНАНС виглядає досить солідною корпорацією, її фінансова звітність викликає багато питань. Згідно з офіційними даними, статутний капітал компанії складає 10 мільйонів гривень. Минулого року прибуток становив 30,5 мільйона, але при цьому підприємство не задекларувало жодних доходів. Це нонсенс, адже прибутку без доходів не може бути, тому все йде до того, що ФЕУ ФІНАНС, як і інші підприємства Казьміна, навмисне маніпулюють фінансовою звітністю для ухилення від сплати податків.
“ФЕУ ФІНАНС” є засновником компанії “ФЕУ ДЕВЕЛОПМЕНТ”. Незважаючи на свою назву та основний вид діяльності, підприємство займається зовсім іншим. У 2019 році поліція розкрила конвертаційний центр, який діяв під прикриттям кількох компаній, а його центром був банк «Комерційний інвестиційний банк» (КомінБанк), який через номінальних власників належить Казьміну.
Слідство встановило, що для реалізації злочинної схеми підлеглі Казьміна знайшли громадян, які за малі кошти погодилися стати номінальними керівниками фірм, через які проводився обвал. Як свідчать дані із судового реєстру, одному з чоловіків пообіцяли «закрити» борг у ПриватБанку у розмірі 15 тисяч гривень, однак і тут «кинули». На суді він повідомив, що йому одноразово виплатили 13 тисяч гривень, більше грошей не бачив.
Загалом діяла така схема: десятки фіктивних фірм скуповували металобрухт сотнями тисяч тонн, занижуючи його вартість, потім цей метал реалізовувався вже за ринковою ціною. За 2 роки діяльність ОЗУ набула небачених масштабів. Розмір збитків, які Казьмін зі своїми спільниками завдав державі, становив понад 367 мільйонів гривень (за тодішнім курсом ~ 14 млн доларів США). Але ви не здивуєтеся, якщо ми скажемо, що за цей злочин ніхто не відповів — справа загубилася в бюрократії.
Ключову роль у нелегальному бізнесі відіграла корпорація «КВВ». ТОВ «КВВ ГРУП» офіційно ніколи не належало Євгену Казьміну, але, як свідчать матеріали кримінальних проваджень, увесь час він працював на підприємстві виконавчим директором. Саме з офісу КВВ на бульварі Тараса Шевченка у Києві Казьмін давав розпорядження будувати багатоквартирні будинки в Криму для представників російських спецслужб (оригінальні записи розмов містяться у матеріалах кримінального провадження щодо фінансування тероризму).
До 2021 року власником та засновником промислової групи була Олена Казьміна (підозрюємо, що це дружина Євгена). Окрім великої компанії, що займається вторинною переробкою відходів, Олена має ще один бізнес… як ФОП вона надає послуги перукарням та салонам краси. Виходить, вона на всі руки майстер: і нігті нафарбувати, і великим промисловим підприємством може керувати.
Кишеньковий банк
Щодо “Комерційного індустріального банку” склалася взагалі цікава історія. Офіційно Казьмін отримав дозвіл на придбання 100% акцій банку у листопаді 2015 року (якраз на той момент проти нього розпочали досудове розслідування щодо фінансування тероризму). Однак, розуміючи, що справа пахне смаженою, Казьмін спробував приховати своє ставлення до фінансової установи, незважаючи на те, що на той час він обіймав посаду голови наглядової ради «КІБ» КомІнБанк.
У квітні 2016 року Нацбанк визнав його власником суттєвої участі незалежно від формального володіння, яке давало зелене світло на арешт фінансової установи. За чотири місяці, у серпні 2016 року, Казьміна затримали, але минуло лише три місяці, і раптом у банку з’являється новий власник — британець Степан Пол Пінтер. За інформацією НБУ, йому належить майже 95% акцій банку.
Дивним чином ситуація залишилася незмінною: банк продовжив відмивати кошти холдингу реально контрольованого Казьміним «КВВ». Це відбивається не лише у кримінальних провадженнях, а й штрафних санкціях НБУ. Найсвіжіший приклад: у серпні 2022 року регулятор наклав стягнення на «КІБ» у розмірі 7 млн. гривень за «незабезпечення банком належної організації внутрішньобанківської системи запобігання, протидії та проведення первинного фінансового моніторингу». У лютому 2022 року «КомІнБанк» було помічено в ідентичній ситуації, але тоді на фінансову установу наклали символічний штраф — лише 200 тисяч гривень.
Але нещодавно «КІБ» перевершив сам себе. Виявляється, що банк брав участь у схемі розкрадання коштів державного Укргазбанку. Слідство встановило, що у період з 2014 по 2019 рік 15 посадових осіб фінансової установи вивели 206 мільйонів гривень із банку. Ключовим підозрюваним є екс-голова правління «Укргазбанку» (він же колишній керівник НБУ) Кирило Шевченко. Більшість фігурантів тікали з країни, проте є й ті, кого слідство затримало.
Прізвища заарештованих осіб не повідомляється, але це не головне. У березні 2022 року одному з членів злочинної групи банкірів обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з альтернативою — заставу у розмірі 6 441 600 грн. Надалі про хід справи офіційна влада не повідомляла, проте, як стало відомо із судового реєстру, фігурант провадження про присвоєння коштів в особливо великому розмірі вийшов із СІЗО. За нього внесла застава «КомІнБанк».
Минулого тижня фінансова установа підконтрольна Казьміну вирішила, що ці кошти все ж таки потрібно повернути. Тому вони звернулися до суду з вимогою щодо повернення внесеної застави за підозрюваного у розкраданні коштів «Укргазбанку», але Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання.
В результаті виходить дивна ситуація. Казьмін, визнаний винним у фінансуванні російських спецслужб, не лише спокійно залишається на волі, а й через фіктивних осіб керує багатомільйонними бізнесами та звільняє чиновників-корупціонерів з-під варти.
