Зусилля європейських лідерів під керівництвом Франції виступити єдиним фронтом по Україні “перед обличчям зростаючого страху” щодо намірів президента США Дональда Трампа в понеділок “провалилася”, оскільки їм “не вдалося домовитися про відправку військ для забезпечення безпеки можливої мирної угоди”, повідомляє Politico.
Президент Франції Еммануель Макрон скликав екстрене засідання у Брюсселі після того, як європейські лідери були вражені звісткою про те, що США розпочнуть переговори з росією щодо припинення війни в Україні, але без запрошення представників із Європи чи України.
“Але після 3,5-годинної зустрічі в Єлисейському президентському палаці реакція лідерів на найбільший зсув у розрахунках безпеки за останні десятиліття була невтішною”, – пише видання.
“Ми розуміємо, що такі зустрічі не закінчуються рішеннями”, – заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після зустрічі.
Лідери, як пише видання, “не висунули нових спільних ідей, сперечалися через відправку військ в Україну та знову вимовляли банальності про допомогу Україні та збільшення видатків на оборону”.
“Сьогодні в Парижі ми підтвердили, що Україна заслуговує на мир за допомогою сили”, – заявили і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, і голова Європейської ради Антоніу Кошта.
Основна суперечка, як вказує видання, була “з приводу того, чи відправлятимуть війська в Україну, якщо буде досягнуто згоди про припинення війни”.
“США направили європейським країнам НАТО анкету з проханням викласти, що вони готові запропонувати для забезпечення мирної угоди, а також чого вони очікують від США. Але з цього питання не було досягнуто консенсусу”, – ідеться у публікації.
Франція, президент якої Еммануель Макрон першим запропонував цю ідею, і Кір Стармер із Великої Британії підтримують цю ідею, хоча Стармер сказав, що це може статися лише у тому випадку, якщо США також візьмуть участь у будь-яких миротворчих силах.
Він наполягав на необхідності “підтримки США” після того, як в Україні буде забезпечено мир, щоб “утримати росію від повторного нападу на Україну”.
Але Польща, прифронтова держава та близький союзник України, яка має одну з найбільших армій у Європі, заперечила.
“Ми не плануємо відправляти польських солдатів в Україну”, – сказав Туск у Варшаві перед вильотом до Парижа.
“Польща просто не має додаткових можливостей відправляти війська в Україну”, – сказав високопоставлений польський чиновник, який говорив на умовах анонімності, зазначивши, що країна має протяжні кордони з російським ексклавом калінінград та союзною з росією білоруссю, які необхідно зміцнити польськими військами. “Французи знаходяться далеко, тож можуть відправляти солдатів в Україну; ми перебуваємо близько, тому не можемо”, – сказав співрозмовник.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив після зустрічі, що будь-які дебати про відправку миротворців в Україну були “абсолютно передчасними” та “вкрай недоречними”, поки триває війна.
Метте Фредеріксен із Данії заявила, що “багато, багато” речей необхідно прояснити, перш ніж війська можна буде відправити в Україну.
Більше грошей
Лідери при цьому, як зазначається, порозумілися щодо необхідності збільшення видатків на оборону, які неухильно зростають протягом десятиліття.
Стармер визнав, що “європейцям доведеться активізуватися як з погляду витрат, так і можливостей, які ми надаємо Україні”, тоді як Туск сказав, що відносини США та ЄС у сфері оборони вступають у “нову стадію”, оскільки європейці усвідомлюють необхідність збільшення видатків на оборону та більшу самостійність.
“Європа зрозуміла послання США про те, що вона має робити більше сама”, – сказав прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схоф, додавши: “Поки що ще зарано укладати конкретні угоди”.
Шольц знову заявив про свою підтримку пропозиції ЄС щодо запровадження надзвичайного стану для значного збільшення видатків на оборону, яку фон дер Ляєн підтримала на Мюнхенській конференції з безпеки минулого тижня. Згідно з цією пропозицією, країни зможуть звільнити витрати на оборону від обмежень щодо боргів та дефіциту ЄС.
“Але, попри занепокоєння, що межувало з панікою, яке панувало на Мюнхенському саміті з безпеки минулого тижня після уїдливої атаки віцепрезидента США Джей Ді Венса на європейську демократію, більшість лідерів не хотіли публічно розривати відносини зі США, які з 1945 року є основою безпеки континенту”, – пише видання.
“Не повинно бути розподілу безпеки та відповідальності між Європою та Сполученими Штатами”, – сказав Шольц.
Туск додав: “Хтось також повинен сказати, що в інтересах Європи та США співпрацювати якомога тісніше”.
