Глави Литви, Польщі та Латвії стурбовані ситуацією в Білорусі, пов’язаною з можливим розміщенням ядерної зброї РФ на її території. Ще більших проблем у цьому контексті можуть додати переміщені туди найманці ПВК “Вагнера”.
Про це йдеться у спільному листі, адресованому НАТО, пише офіційний сайт президента Литви.
Так, глави трьох країн звертають увагу на те, що співпраця між Росією та Білоруссю підриває не лише безпеку регіону, а й безпеку євроатлантичного простору. Зокрема, як зазначається у листі, територія та ресурси Білорусі використовуються Росією для ведення жорстокої та незаконної агресивної війни проти України, що свідчить про дедалі тіснішу військову інтеграцію двох країн.
“Останні прояви цього – розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі, що загострює ситуацію в контексті війни в Україні і становить пряму загрозу безпеці нашого суспільства. Це ще одне грубе порушення Основоположного акта НАТО – Росія, яке ясно показує, що цей документ втратив чинність” , – йдеться у документі.
Там також зазначається, що переміщення найманців ПВК “Вагнера” та її засновника Євгена Пригожина до Білорусі становитиме загрозу політичній стабільності країни, а також “загрожуватиме потенційною втратою контролю над звичайними та ядерними озброєннями”.
“Сьогодні, напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, нам потрібна солідарність та єдність, щоб ми могли протистояти всім загрозам за принципом 360-градусного підходу. У тому числі й тим загрозам, які принесли останні події в Білорусі. Ми маємо показати Росії, що ми ці погрози бачимо та розуміємо, і що ми готові вжити всіх можливих заходів для протидії їм”, – уточнюється у листі.
Що пропонується?
Лідери трьох країн пропонують кілька кроків, які дозволять врегулювати ситуацію у регіоні. А саме:
- перегляд ядерного стримування та його адаптацію до нової реальності;
- включення звичайних загроз, що походять від Білорусі, у процес військової адаптації Альянсу;
- завчасне розміщення боєприпасів та зброї на східному фланзі Альянсу;
- збільшення видатків на оборону понад 2 відсотки ВВП і пов’язання цього процесу з пріоритетами НАТО;
- підвищення стійкості союзників до гібридних загроз.
